Лазанья з фаршем і грибами в духовці
Неймовірно смачна, соковита й ароматна! Встояти неможливо! Лазанья з фаршем і грибами в духовці — дуже цікава варіація знаменитої італійської страви. Печериці надають страві додаткових відтінків смаку. Встояти перед таким частуванням неможливо!
- Калорії
- 190 ккал
- Білки
- 6 г
- Жири
- 13 г
- Вуглеводи
- 12 г
Інгредієнти
Покрокове приготування
Лазанья — одна з найвідоміших страв італійської кухні, а її назва походить від латинського laganum, яким у Стародавньому Римі називали пласкі коржі з тіста. Соус бешамель, придуманий у Франції, італійці називають «balsamella» і вважають невід’ємною частиною класичної лазаньї. У Росії лазанья стала по-справжньому популярною лише наприкінці XX століття, коли на полицях з’явилися готові листи тіста.
Лазанья з фаршем і грибами — ситна й збалансована страва. М’ясний фарш дає організму білок, печериці додають текстуру й аромат, а помідори та цибуля збагачують смак. Запікання в духовці дає змогу обійтися без зайвої олії, а домашня лазанья вигідно відрізняється від магазинної відсутністю консервантів і підсилювачів смаку.
Кому сподобається рецепт
Господиням, які хочуть нагодувати родину ситним обідом, не проводячи довго часу біля плити
Любителям італійської кухні, які мріють навчитися готувати домашню лазанью
Батькам, які шукають страву, що сподобається і дітям, і дорослим
Тим, хто любить готувати порційно й заморожувати заготовки на тиждень
Кулінарам-початківцям, готовим уперше спробувати викладати шари
Цікаві факти
В Італії лазанью традиційно готують щонеділі й подають на великі родинні обіди — ця страва вважається символом домашнього затишку. У різних регіонах країни її готують по-своєму: на півдні додають рикоту й варені яйця, на півночі — більше соусу бешамель. Згідно з легендою, назва «лазанья» пов’язана з грецьким словом «lasanon» — так називали горщик для запікання. В Емілії-Романьї листи тіста для лазаньї розкачують вручну й роблять зеленими, додаючи в тісто шпинат. А ще лазанья — одна з небагатьох страв, яку після запікання заведено їсти не відразу, а дати їй «відпочити», щоб шари схопилися.














