Оссобуко з яловичини за рецептом Джеймі Олівера
Надзвичайно смачний стейк за рецептом Джеймі Олівера! Яловичі гомілки — моє улюблене м’ясо. Якщо довго його тушкувати, м’ясо розпадається на шматочки й просто тане в роті. Його навіть жувати не треба. У цьому рецепті яловичина виходить трохи пружною, але дуже смачною, ароматною, соковитою. Усі будуть задоволені!
Інгредієнти
Покрокове приготування
Оссобуко — візитівка Ломбардії: назва перекладається як «кістка з отвором», а впізнаваного смаку страві надає тривале тушкування гомілки з овочами та вином. Класику подають із різото по-міланськи й посипають гремолатою з петрушки, лимонної цедри та часнику.
Яловичу гомілку цінують за колаген: під час тривалого нагрівання він перетворюється на желювальні речовини, які роблять соус оксамитовим, а м’ясо — м’яким. Овочева засмажка й томат додають страві солодкості та глибини, а біле вино врівноважує жирність.
Кому сподобається рецепт
Господарям, яким потрібна ефектна вечеря без метушні біля плити
Любителям італійської кухні та повільного тушкування
Тим, хто шукає бюджетний відруб із ресторанною подачею
Зайнятим людям: основну частину часу страва готується сама
Гурманам, які цінують насичені соуси та кістковий мозок
Цікаві факти
За легендою, оссобуко придумали в Мілані, а назва закріпилася через порожнисту кісточку з мозком усередині.
Кістковий мозок в Італії їдять окремо — дістають маленькою ложечкою й намазують на хліб.
У Мілані оссобуко традиційно подають із різото, забарвленим шафраном, а не з пастою.
Схожа страва є у французькій кухні — томлена теляча гомілка, але там соус частіше готують на червоному вині.
Гремолата з петрушки, часнику та лимонної цедри з’явилася як спосіб освіжити смак після жирного м’яса.
Тривале томління — давній спосіб приготування: так готували м’ясо в глиняних горщиках у печі задовго до появи духовок.
